Ґрунт як система життєзабезпечення

Ґрунт є одним із найскладніших і найважливіших компонентів біосфери. Він відіграє ключову роль у виробництві продуктів харчування, збереженні водних ресурсів, очищенні води та повітря від забруднюючих речовин, а також у поглинанні й збереженні атмосферного вуглецю в органічній формі. Ґрунт також є середовищем існування для мільярдів мікроорганізмів, які беруть участь у кругообігу поживних елементів, зокрема азоту та вуглецю. Попри своє критичне значення, ґрунти протягом десятиліть зазнавали надмірного та інтенсивного використання, що перевищує їх природну здатність до відновлення, призводячи до деградації та втрати родючості.

Сучасні виклики, пов'язані з деградацією ґрунтів

За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), приблизно 33% ґрунтів у світі тією чи іншою мірою деградовані, і темпи деградації прискорюються. Такі процеси, як ерозія, засолення, підкислення, біологічне збіднення та втрата органічної речовини сприяють зниженню продуктивності ґрунтів та їхньої здатності утримувати воду. Ці проблеми особливо відчутні в сільськогосподарських регіонах, де інтенсивне землеробство, використання хімікатів та відсутність сталих практик призвели до виснаження життєво важливих органічних шарів ґрунту.

Одним з найбільш тривожних наслідків деградації ґрунтів є зниження рівня продовольчої безпеки. У багатьох частинах світу зниження врожайності сільськогосподарських культур робить їжу менш доступною і дорожчою. Це явище особливо помітне на Глобальному Півдні, де обмежений доступ до технологій і ресурсів ускладнює адаптацію до нових викликів.

Екологічна міграція пов'язана з деградацією ґрунтів

Коли ґрунт втрачає свою родючість, наслідки виходять далеко за межі сільського господарства. У таких країнах, як Ефіопія, Південний Судан та Гаїті, деградація ґрунтів є основним чинником міграції. За даними Світового банку, до 2050 року 216 мільйонів людей можуть бути змушені мігрувати всередині країни через погіршення стану довкілля. Це будуть не добровільні міграції, а вимушені, спричинені неврожаями, голодом та нестачею води.

Ця тенденція має серйозні геополітичні наслідки. Екологічна міграція збільшує тиск на міську інфраструктуру, посилює конкуренцію за ресурси і може призвести до ескалації соціальної напруженості. Хоча і поступово, її наслідки будуть відчутні в усьому світі, в тому числі і в розвинених країнах.

Погляд фермерів

Фермери, з якими ми спілкуємося, часто відзначають значні зміни у стані ґрунтів за останні десятиліття. Вони спостерігають погіршення структури ґрунту - ґрунти стали більш ущільненими, менш здатними утримувати вологу та більш вразливими до екстремальних погодних явищ. Дехто згадує, що лише одне-два покоління тому ґрунти були темнішими, м'якшими та родючішими. Сьогодні такі проблеми, як поверхневий стік, утворення кірки та погіршення проростання насіння стають все більш поширеними.

Ці наслідки особливо помітні в регіонах, де десятиліттями глибока оранка, внесення хімікатів та обмежений рослинний покрив призвели до ерозії та втрати органічної речовини. Погана агрономічна практика суттєво знизила продуктивний потенціал багатьох ґрунтів.

Відновлювальне сільське господарство як шлях вперед

Відновлювальне сільське господарство пропонує комплексний підхід до подолання деградації ґрунтів. Ця методологія не зосереджена виключно на підтримці рослинництва, а активно прагне відновити природні ресурси. Відновлювальні практики включають зменшення обробітку ґрунту, використання покривних культур, різноманітні сівозміни та інтеграцію дерев і чагарників через системи агролісомеліорації.

Мінімізація механічного впливу сприяє розвитку ґрунтової фауни та покращенню структури ґрунту. Покривні культури запобігають ерозії, збагачують ґрунт органічними речовинами та підтримують корисні біологічні процеси. Агролісомеліорація створює більш диверсифіковані екосистеми фермерських господарств, заохочуючи біорізноманіття та регулюючи мікроклімат.

Вуглецеві програми як інструменти для трансформації сільського господарства

Вуглецеві програми - це ініціативи, які винагороджують фермерів за практики, що поглинають та зберігають атмосферний вуглець у ґрунті. На практиці фермери можуть заробляти сертифіковані вуглецеві кредити за кожну тонну СО2, уловлену завдяки покращеному управлінню земельними ресурсами. Ці кредити потім можуть бути продані компаніям, які прагнуть компенсувати свій вуглецевий слід.

Такі програми сприяють одночасно збереженню навколишнього середовища та зміцненню економіки фермерських господарств. Вони надають фінансову підтримку для переходу до сталого землеробства — зокрема, для придбання обладнання для ґрунтозахисного обробітку та впровадження ефективних сівозмін. У результаті вуглецеве землеробство перетворюється на привабливу економічну стратегію, яка дозволяє підвищити прибутковість господарств і водночас відновлює родючість та здоров’я ґрунтів.

Освіта та співпраця як ключові фактори розвитку

Однією з найбільших проблем у впровадженні відновлюваного сільського господарства є доступ до знань та консультаційних послуг. Фермерам потрібні практичні інструменти, дані та реальні приклади з практики. Обмін досвідом між фермерськими господарствами, місцевими консультативними групами та експертами має вирішальне значення для ефективного впровадження нових практик.

Такі організації, як eAgronom, підтримують фермерів не лише через вуглецеві програми, а й надають знання, цифрові інструменти для моніторингу полів та допомогу в оцінці прибутковості сталих практик. Завдяки такій підтримці перехід до відновлюваного землеробства не обов'язково має бути складним чи ризикованим - він може базуватися на даних та вимірюваних вигодах.

Висновки та перспективи

Світ стикається зі складними екологічними, соціальними та економічними викликами, багато з яких тісно пов'язані зі здоров'ям ґрунтів. Захист і відновлення ґрунтів - це не розкіш, а необхідність для забезпечення продовольчої безпеки, пом'якшення наслідків зміни клімату та запобігання майбутнім міграційним кризам.

Відновлювальне сільське господарство та вуглецеві програми надають практичні інструменти, які можна впроваджувати вже сьогодні. Майбутнє наших ґрунтів залежить від рішень, які ми приймаємо зараз - як на рівні фермерських господарств, так і на рівні політики. Чим швидше ми почнемо трансформацію, тим більше шансів уникнути глибшої кризи, яка може вплинути на всіх нас.

Джерела

1. FAO – Status of the World's Soil Resources Report
   https://www.fao.org/3/i5199e/I5199E.pdf

2. FAO – Global Soil Partnership / World Soil Day
   https://www.fao.org/world-soil-day/about/en/

3. World Bank – Groundswell: Preparing for Internal Climate Migration
   https://www.worldbank.org/en/news/feature/2021/09/13/groundswell-report

4. IPCC Special Report on Climate Change and Land
   https://www.ipcc.ch/srccl/

5. UNCCD – Global Land Outlook
   https://www.unccd.int/resources/global-land-outlook

6. NRDC – Regenerative Agriculture: Benefits and Practices
   https://www.nrdc.org/bio/arohi-sharma/regenerative-agriculture-part-4-benefits

7. Indigo Ag – Carbon Program for Farmers
   https://www.indigoag.com/carbon-credits

8. USDA – Agriculture and Forestry Carbon Markets
   https://www.usda.gov/media/press-releases/2023/10/23/usda-releases-assessment-agriculture-and-forestry-carbon-markets

9. Climate Farmers – What Is Regenerative Agriculture
   https://www.climatefarmers.org/blog/what-is-regenerative-agriculture-and-how-does-it-benefit-your-farm

10. AgroProfil – Kredyty węglowe w rolnictwie
    https://agroprofil.pl/wiadomosci/kredyty-weglowe-w-rolnictwie-co-to-jest-i-jak-z-nich-skorzystac/